БИОМИЦИН

применяется при лечении пневмонии, дизентерии, бруцеллеза и других заболеваний.
Но было у этого слова другое значение: дешевое белое вино. Происходит от "бiле мiцне" 'белое крепкое'. У Э. Лимонова в автобиографическом "Подростке Савенко" герои пьют биомицин (действие происходит в Харькове):
В основном же пьют местное украинское вино, называемое на жаргоне «биомицин» — производное от «Билэ мицнэ», что в свою очередь, в переводе с украинского, означает «Белое крепкое».

Был ещё "Биомицин"
Студентов радость, блин,
Утеха сессий плюс смешная цена,
Рубль ноль две за бутылку вина!
По определению словаря Ефремовой, биомицин это "лекарственный препарат, применяемый при лечении пневмонии, дизентерии, бруцеллеза и других заболеваний".

Кажись, все! Обновил, почерпнув «новые» украинизмы с живой одесской речи. То есть банально и преступно подслушал. Каюсь. Если есть добавления, комментарии - только за!   

По-перше, хочу зауважити, шо ця спроба зібрати докупи українські слова в сучасній (і не дуже) мові мешканців рідного міста не претендує на наукову працю. 

По-друге, хочу подякувати панові Валерію Смирнову (www.valery-smirnov.com), автору «Таки да полутолкового словаря одесского языка», «Одесско-блатному словарику «Одесса таки ботает», «Умер-Шмумер, лишь бы был здоров (Как говорят в Одессе)» й інших книжок «за Одессу», шо вийшли друком у видавництві «Поліграф» www.polygraph.od.ua, а також творцям «найодескішого» сайту www.palariev.sitecity.ru, зокрема одеським літераторам і краєзнавцям Олегу Губарю та Ростиславу Александрову (Олександру Розенбойму), і ще авторам не менш корисного «Самоучителя полуживого одесского языка» Олексію Стецюченкові й Олександру Осташку.

Так, на жаль, деякі наведені у цих словниках-самовчителях «перли» (зокрема українські) геть застарілі, інші - забуті, треті - змінили зміст (див. «майдан»), шо ще більше наближає «таки да полуживую» О«М» (одеську «мову») до міфу. За міф - величезна подяка і низький уклін Ісаку Еммануїловичу Бабелю, без якого тут теж не обійшлося.

З другого боку, не все так погано: напівжива мова - це все-таки не мертва. Ще не вмерла О«М»! Є ще «пэрэсичные» одесити, шо володіють повним джентльменським набором класичних фраз (дякую, шо поділились), є і постійний броунівський рух, коли слова з різних мов, наче ті молекули, перемішуються і додаються до більш-менш постійних утворень, як то  О«М». Наприклад, останнім часом О«М» збагатилася такими українізмами, як, приміром, «люби друзи» або «нахвист».

Хоча, скоріше за все, це загальноукраїнський процес, коли під впливом ЗМІ, освіти і недоприспанного патріотизму мешканці російськомовних міст, переважно етнічні українці, все частіше «позичають» рідні, українські слова. Думаю, особливість Одеси в тому, шо це дійсно збагачує мову одеситів, а не робить з неї скалічений суржик.

Власне, тут, у цьому пості зібрані характерні українські слова (крилаті і навпаки - дуже земні) та фразеологізми, які більш-менш часто вживаються саме російськомовними одеситами. Певно, шо не всі. Щось забув, не пригадав. Чи може просто не «натрафлял» на таке слово через те, що в моєму колі воно (вже) не вживається. Можливо, не всі наведені слова українського походження. Припускаю, шо деякі з них «ходять» не лише в Одесі. З іншого боку, словниковий аналіз показав, шо такі нібито типові одеські слова як «пшонка» (кукурудза) та «биндюжник» (візник, фірман) - українського походження.

Власне, для того я і розмістив цей пост, шоб ми разом обговорили питання і поставили крапки над «і», а також точки над и :)

Ну і «нахвіст»: як ви помітите, читаючи наступні пости, цей «Словник українізмів одеської «мови»» подано у дещо ігровій формі. Можете не звертати на це уваги. Але якщо цікаво - прошу: найнижчий (перший за номером) пост в моєму журналі  познайомить вас с головним героєм Деном, якому, врешті решт, і підсунули цей «дивний протокол, шо більше скидався на якийсь словник або шифровку з паролями та відгуками». 
Отже, читайте, критикуйте і залишайте свої коментарі ТУТ/ЗДЕСЬ.

Щ

ЩЕ НЕ ВМЭРЛА…

И, дай Бог, не умрет.
или такой вариант: Еще Эдик знаменит тем, что в свое время стал лучшим мэром Украины, что незамедлительно нашло отклик в сердцах горожан. Многие мусорные контейнеры города, называющиеся Альтфатер, были оклеены листовками следующего содержания "Ще не вмер, ще не вмер в Україні кращий мер!". http://lurkmore.ru/Одесса

ЩИРЫЙ УКРАИНЕЦ

См. свидомый. Не будем забывать, что первое значение «щирий» - «искренний». 

ЩОСЬ ТАКЭ
Типа того.
Грузи-пили-таскай, щось такэ.

Е.Гуф "Карета Мокрой помощи"
Э
Эта мова величава и проста.
Написал Маяковский, 4ый раз приезжая в Одессу.

Ч

«ЧАКЛУН»

«Кондиционерная» фирма на Молдаванке.

ЧАПАТЬ

Тяжело ступать.

ЧАРКА
То же, что и рюмка, но торжественней.
 

ЧЕРВОНЯ

Довольно распространенное имя среди одесских цыган.

ЧЕРЕЗ

Из-за.
"У Тартаковского душа убийцы, но он наш. Он вышел из нас. Он наша кровь. Он наша плоть, как будто одна мама нас родила. Пол-Одессы служит в его лавках. И он пострадал через своих же молдаванских".
(И.Бабель. "Как это делалось в Одессе")

Х

ХАБАР

Взятка. Витамин «В»
- Хабара дать пробовали? - спросил Гаврик.
(В. Катаев. "Хуторок в степи")

ХАБАРНИК

Он самый.

ХАЗЯЙСЬКА ДЫТЫНА
Ироничный комплимент мастеру(мастерице)-золотые руки.

ХАЙ ГИРШЕ АБЫ ИНШЕ
Принадлежность к Румынии, пусть даже  формальная  (мы отлично  понимали, кто наши  истинные хозяева), однако, немного успокоила жителей: все же, говорили они, Антонеску
лучше   Гитлера.  И  когда  Покровскую  переименовали  в  улицу   Антонеску,
старенькая  наша  дворничиха  Матрена Терентьевна  так  выразила  настроение
жителей: "Хай гирше, абы инше".
http://lib.ru/PROZA/LIPKIN_S/zapiski.txt

ХАЙ ГОСПОДЬ МЫЛУЕ

В магазине играет блатное радио. Покупательница - кассирше:

- Вам музыка не мешает, хай Господь мылуе и крые?

Т

ТАЛАН НА МАЙДАН

Приветствие карточных игроков. Или нам таки не поталанило с майданом?

Известны такие песни  «На одесском, на майдане шум-переполох», «Семь маслин в нагане, Сеня на майдане», а также выражение «Держать майдан» - воровать в толпе, поезде.

ТАРАКУЦКА

(Из анналов «Сетевого Дюка»)

…Сейчас в поисках происхождения термина "южно-русская школа" перечитывал Катаева и натолкнулся у него на слово "таракуцка". Как он сам объяснил в примечании - так на Украине называли высушенные тыквочки и круглолицых девушек. Ну и он по ходу дела запустил эту таракуцку в дело.

ТАРА́НЬ(КА)

Лабарданъ, сушоная треска.

ТАРПАН

Дикие лошади, когда-то бороздившие местные степи.

Р

РАВЛИК

Улитка. В детской считалочке мы говорили «Равлик-Павлик», хотя у Жаботинского вычитал «лаврик», а вот Олег Губарь пишет, что равликом в Одессе изначально величали крота.

РАЗБОНДАРИВАТЬ
моряки разбондаривали (вскрывали) каждую бочку и докладывали ее рыбой.

РАНОК

Продуктовый с национальной символикой на Пастера.

РАДА

Цыганское имя Киевского сбиговиська.

"А: Слышали, уже порядочная часть Отрады провалилась?
Б: Да, это не только часть от Рады, а вся Рада провалилась"
Для неодесситов: Отрада - популярный пляж. 

О

ОБЕРИГ

Венички, веночки и всякие плюшевые домовята, которых цепляют на двери для отпугивания злыдней.

ОБНИМИТЕ УМОМ

Бабелизм. См. «Одесские рассказы». Видимо, калька с «осягнути мозком». 

Л

ЛАЙДАК, ЛЕДАЧИЙ, ЛЕДАЩИЙ

Не только о человеке. Бывают, например, ледачие вареники. И верблюды)
...и ледащий корабль пустыни, старавшийся увернуться от своих обязанностей, и мешок...
Ильф и Петров "Золотой теленок".
 

ЛАЯТЬСЯ

Ругаться.
- Хаим, чтоб ты знал, как соседи тебя лают, когда тебя нет дома!
- Ха! - сказал Хаим. - Когда меня нету, пусть они меня даже бьют.

ЛИПШИЙ

Лепший, лучший (кореш).

ЛУПА

Практически неизлечимая болезнь много думающих головой и ею же много смотрящих TV.

ЛУШПАЙКА

Любимая наклейка маршрутчиков «Ешьте семечки вместе с лушпайками».

К

КАБАК

1) Кафе, ресторан

2) Тыква и распространенное определение в адрес невкусного арбуза (кавуна).

КАВАНАХ
Такой ирландский паб на Таможенной пл. И то верно: прищел в паб - пей пиво, а каву-чай и прочее - нах!

КАВУН

Арбуз.

КАВУНИЦА (КАВУНЫЧКА)

Девочка-арбуз.

КАВУНЯТА

Шютка! Не хватало еще нам детей-арбузов.

З

ЗАБАГАТО
Перебор, слишком много.
No, mummy, сейчас это забагато.
Е.Гуф "Май-лав" 

ЗАБИВАТЬ ПАМОРОКИ

Наряду с «делать понос на мОзги (не с украинского ли «мОзок» взято ударение?)» означает: нести ахинею, морочить голову. 

Д

ДАЙ=ДАІ

Всеми любимая Державна АвтоІнспекція. Производные: даишник, доишник.

ДАТЬ ДУСТА (ДЖОСУ)

То же, что дать прочухана.

ДАТЬ ГАРБУЗА
И чего он не вытворял, прикрываясь вместо фигового листка депутатским удостоверением, после того, как Аня дала Левке бутерброд из гарбуза и дули с маком

ДЕД ПИХТО

Правильный ответ на вопрос «Хто-хто?!»

По-перше, хочу зауважити, шо ця спроба зібрати докупи українські слова в сучасній (і не дуже) мові мешканців рідного міста не претендує на наукову працю. 

По-друге, хочу подякувати панові Валерію Смирнову, автору «Таки да полутолкового словаря одесского языка», «Одесско-блатному словарику «Одесса таки ботает», «Умер-Шмумер, лишь бы был здоров (Как говорят в Одессе)» й інших книжок «за Одессу», шо вийшли друком у видавництві «Поліграф» www.polygraph.od.ua, а також творцям «найодескішого» сайту www.palariev.sitecity.ru, зокрема одеським літераторам і краєзнавцям Олегу Губарю та Ростиславу Александрову (Олександру Розенбойму), і ще авторам не менш корисного «Самоучителя полуживого одесского языка» Олексію Стецюченкові й Олександру Осташку.

Так, на жаль, деякі наведені у цих словниках-самовчителях «перли» (зокрема українські) геть застарілі, інші - забуті, треті - змінили зміст (див. «майдан»), шо ще більше наближає «таки да полуживую» О«М» (одеську «мову») до міфу. За міф - величезна подяка і низький уклін Ісаку Еммануїловичу Бабелю, без якого тут теж не обійшлося.

З другого боку, не все так погано: напівжива мова - це все-таки не мертва. Ще не вмерла О«М»! Є ще «пэрэсичные» одесити, шо володіють повним джентльменським набором класичних фраз (дякую, шо поділились), є і постійний броунівський рух, коли слова з різних мов, наче ті молекули, перемішуються і додаються до більш-менш постійних утворень, як то  О«М». Наприклад, останнім часом О«М» збагатилася такими українізмами, як, приміром, «люби друзи» або «нахвист».

Хоча, скоріше за все, це загальноукраїнський процес, коли під впливом ЗМІ, освіти і недоприспанного патріотизму мешканці російськомовних міст, переважно етнічні українці, все частіше «позичають» рідні, українські слова. Думаю, особливість Одеси в тому, шо це дійсно збагачує мову одеситів, а не робить з неї скалічений суржик.

Власне, тут, у цьому пості зібрані характерні українські слова (крилаті і навпаки - дуже земні) та фразеологізми, які більш-менш часто вживаються саме російськомовними одеситами. Певно, шо не всі. Щось забув, не пригадав. Чи може просто не «натрафлял» на таке слово через те, що в моєму колі воно (вже) не вживається. Можливо, не всі наведені слова українського походження. Припускаю, шо деякі з них «ходять» не лише в Одесі. З іншого боку, словниковий аналіз показав, шо такі нібито типові одеські слова як «пшонка» (кукурудза) та «биндюжник» (візник, фірман) - українського походження.

Власне, для того я і розмістив цей пост, шоб ми разом обговорили питання і поставили крапки над «і», а також точки над и :)

Ну і «нахвіст»: як ви помітили, цей «Словник українізмів одеської «мови»» подано у дещо ігровій формі. Можете не звертати на це уваги. Але якщо цікаво - прошу: найнижчий (перший за номером) пост в моєму журналі  познайомить вас с головним героєм Деном, якому, врешті решт, і підсунули цей «дивний протокол, шо більше скидався на якийсь словник або шифровку з паролями та відгуками». 

Поганий слідчий підніс до заюшеного носа Дена роздрукований аркуш.

- Подписуй!

- Шо це?

- Протокол допроса. Подписуй!

- Я спершу почитаю, - відказав в’язень і почав «спершу читати». Дивний протокол більше скидався на якийсь словник або шифровку з паролями та відгуками...

#

LET IT BE

См. Летять би

NEVSEREMOS

Испаноязычная революционная песня Venceremos на украинский лад. Смысл тот же: «Мы победим!»

PRAGNA
От "прагнути"-стремиться. Одесская бренд-консалтинговая группа.
 
А

АБО ПАН АБО ПРОПАЛ

Меткая фразочка, попавшая в сокровищницу не только одесского языка, но и великого и могучего.

АВЖЕЖ

Кто бы спорил.

"А В ОДЕСI ДОБРЕ ЖИТИ -
Мiшком хлiба не носити,
На панщину не ходити,
Подушного не платити.
Не за плугом, не за ралом -
Називають мене паном!"

Первая одесская песня.

Ростислав Александров (Александр Розенбойм): «Одесские фольклорные и стилизованные под них песни, не считая жалких, беспомощных и бездарных подделок, — явление уникальное, по сей день толково не изученное, но давно принятое как данность. Одной из первых одесских песен была украинская “А в Одесi добре жити...”, но, по мере формирования отдельных национальных групп городского населения и становления их менталитета, появились русские, греческие, молдавские, еврейские...»

Хотя "Одесса-мама" - словосочетание определенно женского рода, однако оно... с бородой. Длинной и косматой. И родилось вовсе не в среде "блатных и нищих". "Рiдною матiнкою" солнечный приморский город издавна прозвали благодарные чумаки, маршруты которых проходили еще через предшественник Одессы - Хаджибей. Сохранились достоверные исторические свидетельства о том, что добыча соли в здешних лиманах осуществлялась еще во время оно: об этом свидетельствуют, например, хроники польского дипломата Михаила Литвина (около 1550 года) и турецкого путешественника Эвлии Челеби (около 1666 года).
Администрация юного порта была заинтересована в привлечении не только материальных, но и гуманитарных ресурсов. А потому сквозь пальцы смотрела на обосновывающихся здесь беглых крестьян. Беженцы стекались сюда со всех сторон. Существовала целая индустрия легализации того или иного крепостного: как правило, ему вручались (разумеется, за плату) документы умершего. Из-за подобного беспрерывного цикла функционирования паспортов в те времена объявилась прорва "долгожителей". Помещики командировали в Новороссию своих полномочных представителей, каковые и занимались розыском и атрибуцией беглецов. Кое-кто попадался и водворялся в кутузку. Впрочем, как известно, сам герцог де Ришелье в первые же дни своего появления в Одессе посетил здешний тюремный замок и распустил чуть ли не всех арестантов. Тема "Беглые в Новороссии" нашла свое отражение не только в художественной литературе, но и в народном творчестве. Конкретно в этой песне.